Мотивація

Вчора відбулась прекрасна подія The People Who Can, організована Trinity Team. Там виступали промовці, які робили IronMan чи є на шляху до нього. Розповідали про свою мотивацію і наштовхнули мене на певні думки. 
Я завжди недооцінюю себе і свої цілі. Чому я вирішила зробити Ironman? Та бо зроблений марафон - це нічого такого особливого. Хоча певний період часу мені здавалось, що це свого роду вершина. Зараз, коли я вже багато спілкуюсь із людьми в спортивних колах, Ironman здається не таким вже й важкодоступним чи унікальним. І це з одного боку заспокоює трішки, бо розумієш, що насправді все реально, просто треба ретельно підготуватись. А з іншого боку виглядає так, що щось, чОму я планую присвятити майже два роки життя, є доволі пересічною справою. В такі моменти, почуваєш себе відкритою пачкою кави. Наче ти все ще той бадьорий напій, але неймовірний духмяний аромат вивітрюється. Страшно не прокайфувати після фінішу. 

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Моя Львівська Сотка і мій Тур Галичини

Біжи, Марта, біжи

Гребти не перегребти