Біжи, Марта, біжи

Я все життя асоціювалась собі із музикою, групою, співами і аж ніяк не зі спортом. Хоч все дитинство танцювала, і рух моєму тілу був не чужим, але примусити себе якимось спортом займатись тривало мені не виходило.

Бігати я почала в ті часи, коли переїхала в Донецьк, роботи ще знайти не могла, а зайвих грошей на фітнес-клуб не було. В той же період я вимушено зав‘язала із музикою і невимушено зав‘язалась із бігом.

Озираючись назад, я собі нагадую таку радянську людину, яка бігала, бо це був найдоступніший спосіб схуднути. Про спеціалізовний одяг я і близько не чула, гаджетів не мала, слухала музику і аудіокниги, бігала не на кілометри, а на час, слідуючи одному і тому ж маршруту по центральній вулиці Артема туди-сюди, бо кудись далі відбігати боялась))) За якийсь час я почала помічати, що стала краще виглядати, дурних думок в голові стало в рази менше, настрій після пробіжок був несподівано чудовий і я почала сердитись, якщо за якихось обставин мені доводилось пропускати біг. Одного літнього дня мені так зайшло, що я пробігла вдвічі більше звичного. Потім втричі))) і пригадую, навіть писала пост у фейсбуці, що «люди, я щойно випадково пробігла 15км». Мені і моїм коментаторам це видалось нечувано великою дистанцією, радості не було меж. Вже на той час я трішки була теоретично підкованою, і до голови почали підступати потенційні челенджі - півмарафон, марафон. І вони виконані.

Далі я випущу років з 5, бо цей лонгрід перетвориться на лонгрідище. Зараз я почала бігати із пульсометром. І виявилось, що той темп, який мені комфортний, тягне надто багато ресурсу, то ж зараз я бігаю по гірках і довгі кроси в невисоких пульсових зонах для того, щоб (грубо) підкачати моє серденько. Швидкість і середній темп наразі залишають бажати кращого. Але цим перейматись мені не варто по словах моїх тренерів. Бо аматорський спорт в першу чергу не повинен шкодити організму.

Ще одним приємним відкриттям для мене стали бігові заняття із тренером Артемом Третяковим. Ну по-перше, бо він вчить, як бігати вірно. Як би то дивно не було, але можна бігати неправильно 😳. А по-друге, після його вправ ще тиждень тримається крепатура в найважливіших місцях (якщо ви знаєте, про що я).  Надіюсь, що завдяки цим заняттям я ще й виглядатиму гарно під час бігу. Не в сенсі шмоточок, а в тому, як я переношу тіло у просторі. Бо почуваю себе я вже, як лань))))  До речі, відколи почала їздити на велосипеді, бігати стало легше і швидше. Очевидно, підкачались якісь до того неторкнуті м‘язи в ногах і нижньому пресі.

Бігун я не швидкий, але витривалий. При будь-якій погоді (на фото я в -14) можу бігти довго. Головне - не по колу. Кола спокушають зійти швидше запланованого. Ідеально бігти з точки А в точку Б, або кудись і назад. Краще, звісно, коли навколо є куди впасти оку, в лісі мені не дуже цікаво. Міські пейзажі, парки надихають на цікаві думки та ідеї. Напевне все найкраще я придумала під час пробіжки. Від тостів на дні народження до своєї передвиборчої програми голови селищної ради Брюхович 😆. Вже багато років кросівки зі мною завжди, куди би я не їхала. Ми з ними пізнаємо разом світ і далекі закутки моєї голови.